Війна

700 тисяч для бомжів

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Обличчям кожного міста є вокзал. Івано-Франківськ — не виняток. Замість затишного місця для відпочинку мешканців та гостей маємо притулок для бездомних, «точку» для пияків, місце для розпусти та стихійної торгівлі.


Сьогодні на кресленнях усе виглядає симпатично, та як воно буде насправді — покаже час

Цьогоріч міська влада змилостивилася і виділила гроші на ремонт скверу. Виглядає, що причепурять, а от для кого — питання.

Спочатку спали, потім — палили

Як каже начальник міського Управління капітального будівництва (УКБ) Володимир Ковальчук, проект реконструкції скверу вартує 960 тис. грн. Він включає в себе не тільки парк, а й ремонт Привокзальної вулиці (тої, що позаду парку). Однак через брак коштів скоротили фінансування: дають — 700 тис. грн. Отже, роблять тільки сквер.

Що там буде? Алею і всі бокові доріжки викладуть бруківкою, загальна площа мощення — 1800 м2. Крім цього, відновлять сходи, поставлять пандус, щоб могли їздити інваліди. Старі дерева обіцяють не чіпати, садити нові теж не планують.

«Біля центральної алеї заллємо бордюр і поставимо лавочки по колу. Крім них, лавки будуть і по боках, — розповідає Ковальчук. — Взагалі лавки будуть трьох типів, місця для них уже вимурувані».

Сьогодні в парку нема зовнішнього освітлення, ввечері там темно і страшно. Це ми говоримо про звичайних людей. Бо якщо говорити про тамтешніх «завсідників», то їм, мабуть, якраз зручно. Але ненадовго. Недавно там вирили траншею під кабель зовнішнього освітлення. За проектом там запланували десять дворожкових світильників, які стоятимуть вздовж центральної алеї.

Володимир Ковальчук визнає проблему із бомжами, циганами, пияками. Але вважає, що сквер все одно треба реконструювати.

«Бомжі і цигани спочатку спали на тих лавочках, — каже Ковальчук. — А потім захотіли собі зварити їсти збоку. Щоб не шукати, ламали гілля, відривали дошки з лавок і т. д. Маємо, що маємо. Але ж робимо не тільки для бомжів. Зробимо сквер, а потім будемо виходити на мера, міліцію, патрулі, щоб дивилися. Бо коли людина приїжджає, то не може ж вона «суватися» по вокзалі, якщо їй треба почекати дві, три, чотири години. І про жителів міста теж треба подумати».

 
Навколо скверу поруч з подорожуючими щодня тиняються пияки та усіляка підозріла «публіка» 

За словами начальника УКБ, спершу планували завершити реконструкцію скверу до Дня Незалежності. Однак через погане фінансування це навряд чи вдасться. За два місяці роботи підряднику заплатили тільки 113 тис. грн. Але, сподівається, до початку холодів роботу над реконструкцією завершать.

Забрати нема куди

Найбільше про цей район знають таксисти. Особливо ті, що вже не перший рік тут працюють. Як кажуть водії, це не сквер — це бомжарня. Оскільки лавок у парку давно нема, то усі місцеві тепер сидять на лавках, що поруч із цілодобовими кіосками — перед сквером. Але як тільки відреконструюють, мабуть, одразу повернуться до скверу, на чисті та нові лавки.

«Тільки от учора пияк до продавщиці в будку вривався, — каже пан Ростислав. — То я підійшов і заб­рав його за барки. Хлопці стояли поруч і спостерігали. Не знаю, що хотів від неї, може алкоголю, вона не відчиняла, боялася».

От лавки нібито зроблені для людей, акцентують таксисти, але як тут сядеш? Якщо гидко навіть притулятися: обпльовано, оббльовано і… сморід, який навіть в машинах чути. Картина така цілий рік, не лякає бомжів навіть 20‑градусний мороз.

«Таксистів вони не чіпають, бо знають, що зберемося і наб’ємо морду, — каже водій таксі Роман. — Зрештою, наші інтереси не пересікаються. Ми їх не возимо, бо в них нема грошей. Хіба десь милостиню попросять або цигарку».

Додало цьому місцю поганої слави те, що 19 червня на контейнерному майданчику поруч із сквером знайшли труп. Слідство триває досі…

«Я був у Львові, Тернополі, Одесі, Києві, але такої страшної картини ніде не бачив, — каже таксист Микола. — Тільки Івано-Франківськ у цьому плані такий насичений. Міліцію тут не бачу взагалі. От знайшли тут труп, тоді заворушилися. Прийшли, згребли їх всіх, допитали. Але прийшли не з тою ціллю, щоб порядок зробити, а щоб злочин розкрити. От якби тут був патруль, який би ходив туди-сюди, то такого б не було».

Міліція, кажуть, не реагує. Зрідка може йти повз бомжів, як побачить когось нового, то підійде і спитає документи. А тих, кого знають, то взагалі не чіпають. Пан Микола якось запитав міліціонера, чому не позабирають пияків та бомжів. А той відповів: куди? Витверезника нема, у наркодиспансер — не прий­мають, навіть «швидка» не хоче їхати. Що робити з ними — не знає ніхто.

Повії лишилися, але вже не ті

«Років десять тому біля кафе «Завжди на гребені хвилі» збиралися повії, — розповідає таксист Микола. — Був старший чоловік, спортивної тілобудови, а з ним — дамочка. Напевне, «кришували». Але потім їх міліція прикрила, жінку ту посадили за звідництво. З того часу проституція процвітає, але вже не на такому рівні».

Жінки «на продаж» тут різного віку: від 25 до 60 років. Таксисти ними не цікавляться, відтак «таксу» назвати не можуть. Однак, жартують, недорого. Жіночок багато нема, зазвичай вони змінюються. Звідки беруться і куди діваються — невідомо. Ймовірно, мандрують з міста в місто, шукають кращого місця. Була тут, пригадують, Мальвіна — приїхала зі Львова, але десь уже поділася.

«Напевне кожна третя тільки не «сифілісна», — продовжує таксист. — Тут не одна стоїть на обліку. Я не раз їх виганяв, бо вони постійно п’яні ходять тут, знімаються. От візьме пиячка чи селюка, підбере і носиться. Буває, відвезе його десь, клофеліну всипле, а потім втече».

Так бідолах грабують: крадуть документи, гроші, буває, навіть і штани… Пригадують, ходив тут якось чоловік без штанів. Бо не знав, що вони ще й дрібними крадіжками промишляють. А потім усе це продають, дуже дешево. Із дорогих речей — це золото і мобільні телефони. Наприклад, золоту печатку вагою 8 г пропонують за 500 грн.

«Тут Валька така ходила, повія, — згадує Микола. — Якось запропонувала мені купити в неї золоті сережки, вони висіли в неї на спідниці. Я відмовився, а через кілька днів викликають мене в міліцію. Кажуть, є інформація, що я купив ті сережки. Я кажу: знаю Валентину, бо вона постійно тут, дійсно пропонувала, але я не брав. У неї кримінальне минуле, де б я з нею зв’язувався? Потім з’ясувалося, що та Валька сережки з вухами відір­вала в когось, і сказала міліції, що мені продала. Давно, до речі, її вже не бачив, може, знову сидить».

Таксисти крадене не купують. Навіть новачків переконують не заритися. Всім розповідають випадок, як один таксист купив дружині за безцінь швейну машинку. Прикинув, що дешево, а річ якісна. Але на другий день до нього прийшли з карного розшуку і забрали машинку… Добре, жартують таксисти, що його самого не забрали.

Усі «тутешні» п’ють горілчаний сурогат, який купують у торговців. Продавці стоять у проході до кафе «Завжди на гребені хвилі». Раніше тримали відкрито в руках, тепер ходять з сумкою. Проте, постійні покупці добре знають їх в обличчя.

Працюють там, де є вогнища

Що ж каже міліція про свою роботу? Як того слід було чекати, вони переконують, що працюють.

За інформацією керівника сектору зв’язків з громадськістю УМВС в області Костянтина Кулака, на Привокзальній площі працюють два патрулі — піший і на машині. Їхні маршрути: Привокзальна і прилеглі вулиці.

«З початку року на Привокзальній площі задокументували 431 адмінпротокол, — кажуть у міліції. — Зокрема, за торгівлю у невстановленому місці — 30, за дрібне хуліганство 157, за розпивання спиртних напоїв — 231, і за непокору працівникам міліції — ще 13. Якби робота не велася, то такої кількості протоколів не було б».

Ще, кажуть, проводять тут профілактичну роботу. Але тільки у межах своєї компетенції. Чи то компетенції замало, чи то трохи перебільшують свою працьовитість — можемо тільки здогадуватися.

«У нас проводиться аналіз усіх скоєних злочинів незалежно від їхнього характеру, чи це крадіжки, чи хуліганства, чи в масових місцях, чи ні, — каже начальник УМВС в області Олег Сало. — За результатами такого аналізу ми виставляємо наряди, наближуємо їх до місць скоєння цих злочинів. Звісно, де є вогнище, там буде більше працівників міліції. Це однозначно».

Хтозна, може цей район тільки нам здається жахливим, криміногенним та загрозливим. Може, міліція бачить більш небезпечні?

Сподіваємося, правоохоронці та міська влада таки візьмуться за сквер та Привокзальну площу, щоб ті 700 тисяч гривень через рік-два не пішли коту під хвіст.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.