Газета «Репортер»

«Форум», 10 жовтня 2010 року

Юлія Тимошенко: «Україн­ський народ, українські еліти можуть сьогодні змовчати, зціпивши зуби, можуть навіть від страху й невідворотності підіграти владі. Але, повірте, вони ніколи не змиряться з подібним становищем. І коли з’явиться перша ж можливість змінити владу, вони її змінять. Рішення Конституційного Cуду – піррова перемога».

---

Древнього царя Пірра політики згадують часто. Іноді недоречно. Тимошенко, кажучи про піррові перемоги Януковича, намагається переконати нас, що «не все пропало». Вона сподівається, що еліти з часом виростять у кишені велику дулю та одного дня сунуть її під ніс «донецьким хлопцям». Але щоб її виростити, треба мати неабияку кишеню. А в тій схемі, яку накреслила нова влада, для опозиційних еліт кишеня не передбачається. Доведеться опозиції плекати все самій. А через п’ять років побачимо. Раніше – навряд.

«Дзеркало тижня», 9 жовтня 2010 року

Михайло Бродський, голова Держпідприємництва: «Це бізнес чиновників – на кожний документ ставиться голограма, щоби продавати його не за копійки, а за десятки і сотні гривень. Як це робиться? Приходять до міністра і кажуть: «Ти в долі». І він підписує наказ про застосування голограми на кожному папері, який випускає міністерство».

---

Бродський має звичку триндіти про речі, котрі зазвичай на широку публіку не виносяться, але лежать у фундаменті української реальної політики. Українська політика починається з того, що всі «в долі». Якщо частки «долі» чомусь не розподілені, українська політика просто не починається. Раніше частки ділили між владою (для неї призначались жирні і товсті частки) і опозицією (дрібніші частинки). Тепер схему спростили, ліквідувавши закон «чотирьох двійок». Тепер владі – все, опозиції – трибуна в Інтернеті. І це стосується не лише бізнесу на голограмах.